Украина и Россия

естественно написано
также там написано, что референдум назначается Верховной Радой или Президентом Украины соответственно к ихним полномочиям, установленных этой же самой Конституцией
и собирал кто-то подписи народной инициативы в числе не меньше 3-ёх миллионов? вот-вот - потому как это и есть основополагающим фактором для проведения всеукраинского референдума
по-этому и близко даже этот вопрос не рассматривался

при чём здесь это? мы говорили о конкретном случае
если будут посягать на мою честь и достоинство - я в первую очередь буду подавать в суд основываясь на Конституции Украины, а не на нормативных актах
ибо Конституция в первую очередь и есть гарант того про что я говорил

Добавлено в 16:53
-----------

да, увы, это правда (

Розумієш це має бути врегульовано, оскільки я наприклад вважатиму, що ти займаєшся антиукраїнською агітацією і подам на тебе в суд, по тому принципу який ти пропонуєш, а ти скажеш, що ти просто висловлював свою думку і нічого антиукраїнського тут немає. Ми обидва громадяни України, і суд залишить мою заяву без розгляду, повір, бо не буде на підставі чого відрізнити висловлювання, у даному випадку, своєї особистої думки від антиукраїнської агітації... Можна привести ще масу прикладів... Я розумію, що ти хочеш довести, то називається принцип "аналогії права", але у цьому випадку він не є доречним...

в любом случае решать будет суд
и кстати если б я к примеру выпустил и распросторнял какую-то газету или агитку с примерным содержанием : Украина - это отстой, поехали в Россию... или что-то в этом роде
то ты если б подал на меня в суд за оскорбление твоей чести и твоего достоинства - ты безпроблемно выйграл бы это дело
если б суд конечно не признал меня невменяемым

У нашому українському судочинстві, все що не стосується матеріального, все надзвичайно важко доводиться! Якщо б це було так легко, то наприклад за агітку на виборах у 2004 році "Про три сорти Українців" уся східна Україна завалила б суди позовами..

если я не ошибаюсь то виновных в том деле не нашли
или доказательств вины не нашли
а вот если б к примеру в газете с содержанием а-ля из моего предыдущего поста стояло: отпечатано там-то , изадетель такой-то, редактор такой-то...
то не видать мне неба над головой будь я к примеру редактором...

Знаєш приклади?

не, на своей памяти не припомню

хм.. интересно.. мне говорили другое... мне говорили, что Украина начала ссыпать землю в воду, для того, чтобы связать остров с материком...

блин, так кому верить-то?

мдя.....мабуть тобі....бо тут пишуть, шо мля Росія не проводить інформаційної війни проти України... очі відкрийте....мені більше за все сподобалось, коли по каналу "Росія" показували пустий Майдан (запис) на 5 день Помаранчевої революції і казали, що всі по домам розійшлися))))))))))))))))))я тоді якраз звідти приїхав...і повзав по підлозі від сміху)))))))

Информацыонная война страшная...приезжали друзья from Russia...им там такое расказывают......!!!!!

нда... весело, е-мое...

Да, ребята, знаю, что может мне и не стоило влезать в ваши споры, но не могу не высказаться. Политика всегда грязная, в любой стране. История всегда темная. А вот отношения людские должны быть светлыми. Я не довольна ни политикой РФ, ни Украины. Только вот мне ничего не изменить одной. Зато я точно знаю, что родные мои живут в Харькове, муж вырос в Запорожье, а для меня нет ничего лучше, чем отдыхать в отпуск на Украине. Сама родилась и живу в Москве, а на Украину езжу, как минимум, 2 раза в год. И очень надеюсь, что это не кончится, так как все равно верю, что несмотря ни на какие политические и исторические факторы, наши народы все равно братские . Уж простите за столь наивный подход к данной проблеме!

народи братські..а країни різні...треба тільки це зрозуміти...і все буде намана...

У цьому місті, кажуть, живе мільйон українців. Себто Москва — найбільше у світі українське місто. Тут кожен десятий має прізвище на «енко». Але як їх розпізнати? Адже за останні триста років ми досить уподібнилися до цих суворих північан. Чомусь почали народжуватись інші українці — свиноокі, з невиразно заокругленими пицями, з безбарвним волоссям, яке існує тільки для того, щоб вилазити. Вочевидь, природне бажання наших предків якомога швидше випнутися у великороси призвело до певних пристосуванчих мутацій. Наші славні пращури інтенсивно зривали із себе й своїх нащадків чорнії брови, карії очі, ніженьки білії, вустонька медовії й тому подібне націоналістичне причандалля. Останні сімдесят років зробили цей процес необоротним. Переконуватися в цьому недовго: достатньо пройтися вночі Київським вокзалом і подивитися на цих сплячих товстих людей у поганому одязі: херсонських, житомирських, вінницьких, кіровоградських, зачепилівських, зателепанських, замудонських,леніноб(…)ських,дзержинох(…)ських,та — щотам! — і львівських теж…
Мені тяжко уявити собі естонців, які принижено сплять по московських вокзалах. Мені легше уявити собі в цій ролі, наприклад, туркменів. Але в тому й нещастя імперії, що вона вирішила поєднати непоєднуване — естонців з туркменами. А Де на її мапі ми, українці? Десь посередині? Це мало втішає.
Тепер будь який тутешній шовінюга має всі підстави казати: «Да ми єдіний народ! Ми вєдь даже внєшнє нічем не отлічаємся!». І слабкими будуть мої аргументи про Пилипа Орлика й козацьке бароко. Або про Веделя і заквітчаний барвінком меч. Бо він лише кивне головою на оцих сплячих товстих людей, нещасних і вбогих, але навіть несвідомих того, що вони нещасні і вбогі. Лише кивне головою.